Оформлення відносин між власниками і розробниками game-startup; використання розробок інших правовласників; яку модель вибрати для власного ігрового бізнесу; організаційно-правова форма, юрисдикція, оподаткування, монетизація гри; захист і попередження порушення авторських прав, — не повний перелік питань, котрі розглядалися під час майстер-класу Game development, організованого Академією консалтингового бізнесу.

IMG_6884
Спікерами майстер-класу виступили: Світлана Мальована СЕО та co-founder Консалтингової компанії Olans Group і стартап-проекту Raccoon World; Ігор Поспішний СEO сервісної компанії для розробників GTP Media, організатор кубка незалежних розробників СНД GTP Indie Cup; Анастасія Шуберт, керівник юридичного відділу Консалтингової компанії Olans Group.

За словами фахівців, при запуску проекту (стартапу), першочергово необхідно звернути увагу на оформлення відносин між власниками і розробниками. В залежності від умов співпраці між ними, тип договору, що укладається буде відрізнятися. Якщо розробник є підрядником \ фрілансером \ третьою особою — укладається договір про надання послуг або аналогічний йому (в залежності від домовленості між сторонами з приводу умов співпраці). Якщо розробник є або стане одним із власників — підписується інвестиційний договір або, договір (протокол) про наміри.

Загалом, серед договорів, що укладаються власниками з розробниками (в звичайних умовах) є:

  • NDA — договір про нерозголошення конфіденційної інформації сторонами;

В договорі NDA в першу чергу варто звернути увагу на санкції, передбачені за розголошення конфіденційної інформації та список того, що входить в поняття конфіденційної інформації в договорі.

  • угода про не конкуренцію — договір, що забороняє співпрацювати з фірмою, аналогічної або схожої спрямованості, протягом певного терміну;

В угоді про не конкуренцію варто акцентуватися на даних, що включені в поняття «не конкуренція», тобто список компаній і дій, які розробнику не можна робити. Наприклад, пункт про те, що він не має права розробляти будь-яке ПЗ в принципі не є законним. А також на терміні, протягом якого розробник не можете працювати на конкурента — зазвичай вказується термін до 3-х років, більш довгий термін є незаконним. Крім того, важливу роль також відіграє територіальна юрисдикція. В такій угоді повинна бути вказана територія, на якій розташовані можливі конкуренти, з якими розробнику не можна працювати. При цьому, пункт про заборону співпраці по всьому світу — незаконний.

  • договір про надання послуг — основний договір, в якому розробник надає свої послуги з розробки обумовленого елемента для замовника за певну винагороду.

IMG_6894

Особливу увагу юристи звертають на договір про надання послуг. У такому договорі вказується обов’язок розробника передати права на створену ІВ замовнику. У договорі можуть бути включені пункти про передачу будь-якої ІВ, створеної в період роботи з замовником.

Не менш важливим є перелік обов’язків, які повинен виконати розробник. Такий список повинен включати основні завдання розробника, але не бути занадто докладним, або навпаки занадто узагальненим. У договорі має бути зазначено яким чином замовник ставить завдання перед розробником (наприклад, це електронна пошта, лист, певна програма).

Правознавці також радять звертати увагу на те, яким законодавством регулюється договір і яким судом розглядатимуться суперечки по ньому. Законодавство різних країн світу відрізняється, і часом істотно, як в плані оподаткування і цін за арбітраж, так і в питаннях захисту ІВ.

Крім того, варто брати до уваги, що у договори про надання послуг часто включають положення договорів NDA і договору про не конкуренцію. При цьому вони будуть мати таку ж юридичну силу, як і окремий договір.

Важливим також є питання оподаткування. У договорі має бути зазначено, хто сплачує необхідні податки.

IMG_6896

А права чиї?

Обсяг прав на відеогру найчастіше залишається незмінним для її власника протягом всього процесу створення (випуску) гри. Однак, існує безліч моментів і ситуацій, при яких такий стан справ змінюється:

Найпростіший варіант — коли права на гру має всього 1 людина, а решта беруть участь в процесі створення. У такій ситуації 100% прав на гру належать її творцю, і він надалі вирішує, як ними розпоряджатися.

Однак, досить часто створити гру вирішують кілька людей. У цьому випадку, вони повинні заздалегідь розподілити обсяг прав, які належатимуть кожному з них. Такий розподіл, на практиці, найчастіше відбувається в усній формі, однак нерідко це призводить до проблем в майбутньому, тож юристи радять оформляти такий розподіл документально.

Досить часто фрілансери (підрядники) не хочуть укладати договір з «роботодавцем» і їх співпраця закріплюється в усній формі. Така співпраця має істотний мінус — обов’язок підрядника передати замовнику права на ІВ ніде не закріплена, і в майбутньому підрядник може заявити свої права на свою роботу або, наприклад, передати результати своєї роботи конкуренту.

Щодо того, яку модель вибрати для власного ігрового бізнесу, експерти кажуть, що вибір організаційно-правової форми залежить від цільової аудиторії і мети проекту. Якщо проект розрахований на український ринок, то досить буде відкриття ФОП в Україні.

Якщо проект розрахований на іноземну цільову аудиторію, чи має на меті вихід на міжнародний ринок, або передбачає залучення інвесторів, в т.ч. іноземних — необхідно відкривати українську або іноземну юридичу особу — ТОВ, АТ, LLC, Corp і т д.

В Україні розробка гри обкладається ПДВ тільки в певних випадках. Якщо в договорі зазначено, що послуги з розробки гри надаються нерезиденту (значення має місце реєстрації іншої сторони) то ПДВ не сплачується, якщо друга сторона зареєстрована в Україні – необхідно сплачувати ПДВ. При цьому експерти акцентують на тому, що до 2021 року в Україні діє пільговий режим оподаткування щодо поширення ПЗ кінцевому користувачу, таке поширення не обкладається ПДВ. Не варто забувати, що ПДВ сплачують лише компанії, оборот яких перевищив мінімальну необхідну суму для обов’язкового становлення платником ПДВ або компанії, що стали платником ПДВ за власним бажанням.